Розрахунок Фінансових Показників Бізнесу

понеділок, червень 28, 2021
5 ХВ
Розрахунок Фінансових Показників Бізнесу

Будь-який бізнес починається з ідеї. Але жодна ідея не спрацює без фінансових прорахунків.

Будь-який бізнес починається з ідеї. Але жодна ідея не запрацює без фінансових прорахунків. Розрахунок фінансових показників, в тому числі витрат — одна з основних частин бізнес-плану. Необхідно відокремити стартові витрати від щомісячних, адже стартові – одноразові. Базовими статтями щомісячних затрат є:

  • заробітна плата співробітникам;
  • закупівля сировини чи витратних матеріалів;
  • реклама і просування;
  • оренда приміщення;
  • комунальні платежі;
  • податки.

Цей список — основний, для деяких виробництв він ширше, тому що доводиться орендувати додаткове обладнання або щомісяця оплачувати транспортні витрати.

У попередній нашій статті How to start a business in Ukraine as a foreigner (gtinvest.com.ua) ми покроково розібрали як саме іноземцю зареєструвати бізнес в Україні. Тепер поговоримо про нього у цифрах. Відштовхуючись від досвіду компанії Х, у якої заробітна плата співробітників, як і у більшості бізнесу, є найвагомішою витратою. Я наведу конкретний приклад із конкретними цифрами для того, аби сума затрат була максимально реальною, прозорою та зрозумілою. Поговоримо і про «підводні камені»,  але згодом.

Отже, ми маємо компанію Х, що займається продажем продуктових товарів у місті Київ та регіоні. Торгівля здійснюється на одинадцяти торгових точках. За ІV квартал 2020 року чистий дохід від реалізації становить близько 44 000 тис. грн (без урахування ПДВ).

За штатним розписом* підприємство має 56 штатних одиниць, тобто 56 працюючих. Із них 48 осіб – працівники торгових точок (касири та продавці) та 8 осіб адміністративного персоналу, включаючи директора.

Зарплатний бюджет за даний період (IV квартал 2020 року) склав 2 980 тис.грн (без урахування податків). А разом з податками близько 4 514 тис.грн. При цьому середня заробітна плата персоналу торгового залу на місяць складає 16 тис.грн наручно, або 24,2 тис.грн разом з податками та внеском.

Тут слід згадати, що станом на 01.11.2020 року Департамент соціальної політики України повідомив, що середня заробітна плата українців у столиці становить 17 494 грн та 11579 грн на місяць по Україні в цілому без урахування податків.

Податки із заробітної плати в Україні

При кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен утримувати (відраховувати) по кожному працівнику наступні податки :

– податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) 18 %  (більш детально розділ IV Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 )

– військовий збір (ВЗ) 1,5 %. (більш детально пункт 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 )

– єдиний соціальний внесок (ЄСВ) 22%

По всім найманим працівника роботодавці мають нараховувати та сплачувати ЄСВ. Більш детально на https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text  Взагалі він податком не вважається, а є страховим платежем. ЄСВ – це обов’язковий платіж до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування. ЄСВ – не належить до утримань, так як ЄСВ, не вираховується з зарплати, а нараховується окремо та сплачується за рахунок роботодавця.

Тобто, із зарплати вираховують 19,5% податків. Однак, підприємство ще додатково сплачує 22% ЄСВ зі своїх витрат, а не з зарплати працівника.

Розберемо на простому прикладі. Якщо ви домовляєтеся із працівником про оклад у сумі 20 000 грн, то «на руки» такий працівник отримує 16 100 грн (20 000 – 19,5%). Додатково ви сплатите ЄСВ 20 000*22%=4400 грн. Загальна бюджет, у такому разі, складе 24 400 грн на даного працівника.

Соціальні гарантії працівника

  • Норма тривалості робочого часу працівника

Одним із обов’язків роботодавця є дотримання законодавчих норм при встановленні режиму роботи працівників. Конкретна тривалість робочого часу визначається у трудовому, колективному договорах та у правилах внутрішнього розпорядку, а от норми робочого часу регламентовані Кодексом Законів про Працю https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text  .

Отже, нормальною тривалістю робочого часу затверджено не більше 40 годин на тиждень.

  • Відпустки

Видів відпусток є декілька, але розглянемо ми тут лише основні.

В Україні щорічна основна відпустка не така щедра, як, до прикладу в Австрії чи Фінляндії (38 і 37 днів відповідно) та і не «скупа» як у США. Статтею 6 Закону про відпустку https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text визначено, що щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Другою із найпопулярніших є відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами – її тривалість 126 днів. А також відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якою в 99,9% користуються жінки.

  • Виплата лікарняних

Законодавство у такому випадку гарантує виплату працівнику лікарняних за час тимчасової непрацездатності. При цьому у випадку виплати лікарняних по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, та професійним захворюванням, перші 5 календарних днів тимчасової непрацездатності роботодавець оплачує за рахунок власних коштів, а всі інші дні — за рахунок коштів соціального фонду.

  • Гарантії при звільненні працівника

Конституція України гарантує кожному громадянину захист від незаконного звільнення. Ця гарантія забезпечується шляхом закріплення цілої низки вимог до порядку припинення трудового договору.

Припинення трудового договору можливе лише з законодавчо встановлених підстав, перелік яких закріплений у ст. 36 Кодексу Законів про Працю https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 . Як правило, проблем зі звільненням не виникає і відбувається найчастіше за угодою сторін.

У день звільнення роботодавець зобов’язаний провести з працівником остаточний розрахунок. Провести остаточний розрахунок означає виплатити працівнику:

— заробітну плату за фактично відпрацьований час;

— компенсацію за невикористані дні відпустки.

  • Квота на інвалідів

Згідно із Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» держава гарантує особам з інвалідністю рівні з усіма іншими громадянами можливості. Для роботодавця це значить лише одне - встановлено обов’язковий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі:

  • 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. На прикладі нашого підприємства Х це 58 х 4% = 2,3, тобто у штаті працюючих має бути обов’язково 2 інваліди ;
  • якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця.

Знайти інвалідів для працевлаштування не є проблемою, достатньо звернутися до Фонду соціального захисту інвалідів https://www.ispf.gov.ua/kontakti/kontaktna-informaciya .

Якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, то необхідно щороку сплачувати до Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції.

Інші варіанти співпраці із фахівцями

Мінімізувати свої затрати в частині податків хоче кожен роботодавець. На разі, в Україні 13% працівників отримували протягом останнього року зарплату «в конверті». Про це свідчать результати соціологічного дослідження групи Рейтинг http://ratinggroup.ua/ .

Головне Управління пенсійного Фонду в Україні https://www.pfu.gov.ua/ повідомляє, що є підприємства (особливо це стосується малого бізнесу), які платять своїм працівникам дві заробітні плати: офіційну і неофіційну («у конверті»), а є й такі, що платять лише неофіційну. В більшості випадків рішення про виплату зарплати в «конверті» приймає сам роботодавець. Але, при прийомі на роботу нових співробітників їм самим пропонують визначити, яку зарплату платити – нижчу офіційну або вищу «в конверті». Крім того, в першому випадку роботодавець пропонує самостійно сплачувати податки із заробітної плати (прибутковий податок, єдиний соціальний внесок, нарахування на фонд оплати праці). І, щоб не сплачувати додаткові кошти, працівники вибирають друге не задумуючись про наслідки.

Це вигідно роботодавцю, і працівник, ніби, не ображається, оскільки йому надається можливість заощадити на податках, які утримуються із заробітної плати. 

На жаль, така практика зустрічається. Недобросовісні роботодавці, як і працівники ігнорують соціальні гарантії та права одне одного.

Тут слід зазначити, що абзац 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу Законів про Працю https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1422  чітко визначає підстави для притягнення до відповідальності у разі:

  • фактичного допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
  • оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
  • виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків

у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, або 60 000 грн (станом на 01.01.2021р.), а до юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців

Натомість, замість мінімізації  завжди можна обрати шлях оптимізації фонду оплати за виконані роботи. До прикладу, у період карантинних обмежень чимала кількість бізнесу перейшла на віддалену роботу, у процесі якої було відстежено динаміку робочого часу співробітників. Практика показала, що для деяких видів робіт наявність постійного співробітника не обов’язкова. Натомість працівники у пошуках додаткового заробітку відкрили власні господарюючі суб’єкти у вигляді ФОП (фізична особа підприємець) , для того аби мати можливість приймати оплату від юридичних осіб на власний розрахунковий рахунок, що не потребують обкладення податків, як заробітна плата. Таким чином, можна вирішити одразу декілька питань:

  • заключити договір між ТОВ (товариством з обмеженою відповідальністю та ФОП на визначений перелік послуг та оплачувати згідно акту прийому передачі виконаних робіт;
  • оплачувати чисті послуги спеціаліста. При цьому оформлювати його у штат постійних співробітників не треба. Економія у такому випадку на податках буде близько 34%;
  • зменшити навантаження на бухгалтера ТОВ, якому більше не треба буде вести облік заробітної плати , адже кожен ФОП веде облік своїх доходів та нарахування податків самостійно.

Звичайно в таких операціях треба бути завбачливими та обережними, адже це стосується лише робіт, які виконуються без постійної основи та мають змінний характер.

До прикладу, якщо у штаті на постійній основі вам не потрібен юрист, але періодично необхідне юридичне супроводження бізнес-процесів, його не обов’язково оформлювати у штат. Достатньо просто заключити договір на виконання певних робіт та оплачувати дані роботи по тарифу. 

Як варіант, з проблемою пошуку персоналу можна звернутися до аутсорсингових компаній. У такому разі, трудовий договір укладається між працівником та компанією, що є виконавцем. Роботодавцем є компанія, що надає послуги аутсорсингу. Ви ж , в свою чергу, як компанія-замовник здійснюєте оплату за договором аутсорсингу компанії-виконавцю за фактично досягнутий результат роботи. Аутсорсинг за своєю природою більш подібний до договору про надання послуг, яким детально регулюється спосіб надання таких послуг та особи, що братимуть участь у процесі. Під час використання аутсорсингу зазвичай не виникає жодної подібності із трудовими відносинами, адже працівники залишаються працівниками компанії-виконавця у всіх аспектах надання послуг компанії-замовнику.

Про економію у даному випадку мова не йде, але якщо ви бажаєте мінімізувати юридичні та податкові ризики, що пов'язані з наймом працівників за трудовим договором, знизити витрати на кадровий та бухгалтерський супровід трудових відносин на підприємстві, буде доцільно розглянути можливість використання схем підбору персоналу через аутсорсинг із залученням спеціалістів, що допоможуть уникнути підводних каменів та дотриматися умов українського законодавства.

Добровільне страхування працівників

В рамках «соціального пакету» роботодавці можуть надавати можливість працівнику  застрахувати себе. Страхування в Україні носить добровільний характер. Обов’язковим воно є лише для медичних та фармацевтичних груп працівників або спортсменів.

Види добровільного страхування зазначені в статті 6 Закону України «Про страхування» №85/96-ВР https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#n97 . Роботодавець не може надавати такий вид додаткового блага, як добровільне страхування, без попередньої згоди самого працівника, адже податки з цього додаткового блага будуть утримані із заробітної плати працівника. Отримати дозвіл можна у декілька способів:

  • зобов'язання роботодавця щодо страхування працівників за добровільними видами страхування може бути передбачене трудовим договором ;
  • передбачено у колективному договорі, укладеному на підприємстві;
  • керівник видає наказ про страхування, під яким кожен працівник поставить свій підпис;
  • кожен працівник напише на ім’я керівника заяву-згоду на страхування.

Всього налічується більше 22 видів добровільно страхування. Найпоширеніші з них – це страхування життя, страхування від нещасних випадків, медичне страхування (безперервне страхування здоров’я), страхування здоров’я на випадок хвороби.

Для того аби об’єктивно оцінити необхідність та бюджет такого страхування треба врахувати , що  суму страхових платежів, що підприємство сплатило страховій компанії на користь працівників необхідно включити до загального місячного оподатковуваного доходу працівників. Це передбачено пп. 164.2.16 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 .

Для працівників такі кошти є доходом у негрошовій формі. Адже кошти не видавали працівникам особисто на руки, а перерахували третій особі (страховій компанії) на їх користь. І у такому випадку ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) необхідно утримати із суми оподатковуваного доходу за його рахунок . Порядок, за яким виконують це правило, наведений у пункті 164.5 Податкового кодексу України. Суму виданого у натуральній формі доходу треба помножити на коефіцієнт. Для ставки ПДФО 18% він дорівнює 1,21951.

Тобто, якщо підприємство перерахувало страховику страховий платіж за одного працівника за перший місяць 1000,00 грн., щоб обчислити ПДФО – треба збільшити його на коефіцієнт – 1219,51  грн (1000 грн × 1,21951). Ставка податку буде сталою - 18%. Відповідно, сума податку буде дорівнювати — 219,51 грн . Цю суму маєте перерахувати до бюджету протягом трьох банківських днів після дня, коли перерахували кошти страховій компанії

Військовий збір теж є незмінним 1,5%. Але нарахувати його треба на суму виплати. Отже він складе 15 грн.

Загально при оплаті страхового платежу у розмірі 1000 грн, роботодавець оплатить 1234,51 грн. Що на 23,5 % вище суми страхового платежу.

Пенсійний Фонд України роз'яснює, що витрати на добровільне страхування слід поділяти на дві категорії:

  1. Ті, на які нараховується ЄСВ.
  2. І ті, на які ЄСВ не нараховується. Перелік додаткових благ, які не є базою для нарахування ЄСВ ми бачимо у Постанові №1170 від 22.12.2010р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1170-2010-%D0%BF#Text (також це підтверджує і лист ПФУ від 29.12.2012р. №31740/03-20).

Отже, добровільне медичне страхування не є базою для ЄСВ, а от на вартість додаткового блага у вигляді страхування життя та страхування від нещасних випадків роботодавець має нараховувати ЄСВ (також підтверджено листом ПФУ від 14.05.2012р. №10966/03-20 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1096572-12#Text ). Що означає , що з вищезгаданих видів страхування необхідно сплатити ще 22% збору.

Охорона праці на підприємстві

Забезпечення нешкідливих та безпечних умов праці для своїх робітників є пріоритетним завданням для будь-якого роботодавця.

Для того щоб уникнути зайвих питань перевіряючих, в особі інспекції з охорони праці, та убезпечити працівників на їх робочому місці, роботодавцю варто подбати про значний ряд речей.

Згідно зі ст. 15 Закону «Про охорону праці»  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n100 служба охорони праці обов’язково повинна бути створена на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб у відповідності з Типовим положенням про службу охорони праці https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/z1526-04#Text .

В обов’язки роботодавця входить:

  • розробка та затвердження на підприємстві положень, інструкцій з охорони праці
  • проведення інструктажів з питань охорони праці.
  • забезпечення навчання та періодичної перевірки знань з питань охорони праці
  • проведення медичних оглядів. Тут розглянемо більш детально:

Існує перелік обов'язкових медоглядів, які проводить роботодавець за свій кошт:

  • медогляд при прийнятті на роботу із шкідливими чи небезпечними умовами праці, періодичні медогляди працівників, зайнятих на вказаних вище роботах. Перелік таких робіт затверджено Міністерством охорони здоров'я України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0051-94#Text ;
  • щорічний обов'язковий медогляд осіб віком до 21 року.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим Профмедоглядам і порядок їх проведення затверджені постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2001 р. № 559 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2001-%D0%BF#Text . Результати медогляду заносяться в медичні книжки працівників, які повинні зберігатися у роботодавця.

  • забезпечення працівників засобами індивідуального захисту. До засобів індивідуального захисту зазвичай відносять: спеціальний одяг, спеціальне взуття ті інші засоби, необхідні для виконання робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці або для робіт, що пов'язані із забрудненням або несприятливими температурними умовами;
  • проведення атестації робочих місць.

Правильно побудована система управління охороною праці, як показує практика, дає помітний економічний ефект: підвищується продуктивність праці, скорочуються витрати, пов’язані з травматизмом і професійними захворюваннями, зменшується плинність кадрів, збільшується професійна активність працівників.

*Шта́тний ро́зпис — організаційно-розпорядчий документ, що відображає структуру компанії, чисельність відділів, працівників, а також розмір їхньої заробітної плати. Крім того, штатний розпис може містити в собі також облік всіх можливих додаткових виплат працівникам — премій, компенсацій і т. д. залежно від посади.

 

 

Вам буде цікаво
Віце-Канцлер/Міністр Економіки ФРН Прибув до Києва
Віце-Канцлер/Міністр Економіки ФРН Прибув до Києва

3 квітня Роберт Хабек та представники німецького бізнесу приїхали до столиці для обговорення енергетичної співпраці