Верховна Рада ратифікувала масштабну угоду з Європейським Союзом і пов’язаний з нею Меморандум про взаєморозуміння щодо фінансової підтримки у 2026 і 2027 роках. Кредитором виступає Європейська комісія, а від України агентом-позичальником є Національний банк.
Фінансування має допомогти долати наслідки війни та підтримувати стабільність української економіки. Хоча юридично механізм оформлений як довгострокова пільгова позика, його умови мають зменшити поточний тиск на державний бюджет.
Оборона, бюджетна підтримка і реформні умови
Підтримка розділена між оборонними потребами та загальною стабілізацією бюджету. Частину коштів планують спрямовувати на закупівлю озброєння і розвиток оборонно-промислового потенціалу України. Інша частина має закривати бюджетні розриви та соціальні видатки через макрофінансову допомогу й канали Ukraine Facility.
Логіка повернення коштів незвична: Україна має гасити позику лише у разі отримання репарацій від Росії, а витрати на відсотки покриватимуться з бюджету Європейського Союзу. Тому для практичного впливу на бюджет цей механізм ближчий до грантової підтримки.
Водночас фінансування прив’язане до умов. Україна повинна зберігати демократичні механізми, продовжувати реформи, не згортати антикорупційні кроки та впроваджувати структурні зміни у податковій і митній політиці. Отже, угода стосується не лише грошей. Вона також задає рамку, у якій воєнне фінансування пов’язане з європейською інтеграцією та інституційною дисципліною.
