Україна завершує десятирічний перехідний період, прописаний в Угоді про асоціацію з ЄС. З 1 січня 2026 року українські компанії більше не зможуть виробляти напої та продукти під європейськими географічними назвами – «коньяк», «шампанське», «мадера», «херес», «кальвадос», «фета» тощо. Ці назви юридично закріплені за конкретними регіонами Євросоюзу і охороняються як елемент інтелектуальної власності.
Що змінюється для полиць магазинів
З нового року забороняється саме виробництво під старими назвами, а не продаж залишків. Торгові мережі поступово розпродадуть партії, які вже є на складах, тому український «коньяк» і «шампанське» не зникнуть за одну ніч. Водночас усі нові партії мають виходити з етикетками «бренді» та «ігристе вино» або під іншими нейтральними назвами.
Великі групи, орієнтовані на експорт, використали перехідний період для підготовки – зареєстрували торговельні марки, протестували дизайн та комунікацію з споживачем. Для середніх і малих виробників перехід може виявитися дорожчим і болючішим, оскільки доведеться одночасно міняти і брендинг, і документообіг.
Від коньяку до бренді: споживач і бренд
Технологія виробництва по суті не зміниться: ті самі дистиляти з виноматеріалу, та сама витримка в дубі. Але в голові споживача «коньяк» десятиліттями звучав дорожче та статусніше, ніж «бренді». Дослідження показують, що частина покупців сприймає бренді як напій нижчої якості, навіть якщо у пляшці той самий продукт.
Для виробників це означає масштабний ребрендинг: оновлення етикеток, перезапуск рекламних матеріалів, пояснювальні кампанії, а також списання частини упаковки й товарних залишків. У короткостроковій перспективі можливе просідання попиту, поки ринок звикає до нової термінології.
Регуляторні вимоги та штрафи
Порушення правил географічних зазначень тягне за собою адміністративні штрафи, прив’язані до мінімальної зарплати. Для великих лінійок продукції суми можуть бути відчутними, а систематичні порушення створюють ризики для експорту в ЄС і для репутації бренду.
У довшій перспективі гармонізація з європейським правом зменшує правову невизначеність. Для інвесторів прозорі правила означають, що актив не «зависне» через конфлікт із правами на географічні зазначення, а зможе спокійно заходити на європейські полиці.
Можливості для виробників та інвесторів
Вимушений ребрендинг може стати шансом перебудувати портфель: від дешевих «радянських» асоціацій – до сучасних українських та міжнародних брендів, які не конфліктують з правами ЄС. Ті гравці, хто першими інвестують у нові бренди, дизайн і комунікацію, можуть відібрати частку ринку у менш гнучких конкурентів.
Для інвесторів це сигнал придивитися до компаній, які не просто змінюють напис на етикетці, а будують системну стратегію в категоріях бренді та ігристих вин, орієнтовану на сумісність з європейськими мережами та вимогами до якості.
