Україна наближається до легалізації та регулювання діяльності з криптоактивами. Парламентський комітет, фінансові регулятори та експерти фіналізують законопроєкт 10225-д до другого читання, щоб створити для сектору рамку європейського зразка.
Документ має визначити правила ліцензування криптобірж, відповідальність учасників ринку, стандарти захисту інвесторів і механізми оподаткування. Також мета полягає у підвищенні прозорості ринку та зниженні ризику використання цифрових активів для приховування незаконних статків.
Комплаєнс-увага зростає
Тема стає дедалі практичнішою, бо кількість декларацій із криптоактивами збільшується. У 2025 році посадовці подали 2 861 декларацію з криптоактивами, тоді як у 2024 році таких декларацій було 2 468, а у 2021 році — 961.
Регулятори й антикорупційні органи вже мають інструменти для звірки декларацій із зовнішніми даними. Законодавча рамка зробить цю роботу структурованішою, оскільки встановить чіткіші обов’язки для платформ і користувачів. Ключове питання не в тому, чи існує крипторинок в Україні, а в тому, як він буде наглядатися.
Для бізнесу ліцензування означатиме і витрати, і прогнозованість. Біржі отримають формальні вимоги, але прозорі правила можуть допомогти залучати інституційних користувачів, які уникають сірих ринків. Друге читання покаже, як Україна збалансує інновації, податки та фінансову безпеку.
