Фінансова стабільність України й надалі значною мірою спирається на міжнародну підтримку, зокрема на великий кредитний механізм Європейського Союзу, пов’язаний із майбутніми російськими репараціями. Інструмент має фінансувати оборону та відбудову, але виплата кожного траншу залежить від виконання політичних і економічних умов.
Угода прив’язує погашення основної суми до майбутніх репарацій, компенсацій або фінансового врегулювання з боку Росії. Фактично ЄС отримує право забезпечення щодо української вимоги про репарації, а заморожені російські активи можуть стати частиною логіки погашення, якщо Росія не заплатить добровільно.
Податки і правила гри
Серед умов — мобілізація внутрішніх доходів, зміни в оподаткуванні міжнародних посилок і доходів цифрових платформ, продовження військового збору, наближення до європейських правил протидії ухиленню від податків, посилення контролю за ПДВ і митна реформа. Частину пунктів Україна вже просунула, частина залишається політично складною.
Реформаторський порядок денний не обмежується фіскальними заходами. У меморандумах також ідеться про демократичні механізми, верховенство права, антикорупційну політику та права людини. Цей баланс важливий, бо громадяни й бізнес приймають більший податковий тиск, очікуючи натомість сильніших інституцій.
Основний ризик — нерівномірність реформ: швидкі податкові рішення без помітного прогресу в судах, боротьбі з корупцією та захисті прав можуть послабити довіру всередині країни й ускладнити діалог із донорами.
