Україна прискорює кліматичну політику навіть в умовах війни, інтегруючи екологічні стандарти ЄС у рішення держави та громад. Для інвестора це сигнал про більш передбачувані правила гри та формування проєктного портфеля, який легше фінансувати через міжнародні інституції.
Під час заходу в Києві, присвяченого муніципальній кліматичній та енергетичній політиці, було окреслено елементи, що знижують регуляторну невизначеність: від цілей і планування до звітності та оцінки інвестиційних проєктів.
Ключові зміни в інструментах політики
За останні роки з’явилися опорні рішення, важливі для ринку та фінансування:
- Рамковий Закон про клімат 2024 року задає курс на кліматичну нейтральність до 2050 року.
- Затверджено Національний план з енергетики та клімату до 2030 року, готується його оновлення.
- НВВ 2025 року передбачає скорочення викидів більш ніж на 65 відсотків від рівня 1990 року до 2035 року.
- Систему МЗВ відновлено з лютого 2025 року.
- Готується запуск національної системи торгівлі квотами на викиди у 2028 році.
- Розробляється Стратегія адаптації до зміни клімату до 2030 року з урахуванням ролі агросектору.
- До кінця 2025 року планується створення науково-експертної ради з питань клімату та озонового шару.
Чому саме громади стають точкою реалізації
Виконання значної частини кліматичних рішень відбувається на місцевому рівні: енергоефективність, модернізація теплопостачання, водна інфраструктура, стійкість міст. Закон передбачає для громад підготовку планів зі скорочення викидів та стратегій адаптації, а також моніторинг виконання.
Для капіталу це означає: якість місцевих документів і готовність проєктів прямо впливають на швидкість фінансування та обсяг підтримки.
Що це змінює для інвестора та постачальників
У 2025 році кліматичні критерії інтегровані в оцінку публічних інвестиційних проєктів за підходами, близькими до практик ЄС. Це стимулює готувати проєкти так, щоб вони проходили кліматичну експертизу та мали ширший доступ до міжнародних ресурсів.
- Можливості: контракти з енергоефективності, модернізація тепла і води, інтеграція ВДЕ, послуги МЗВ, проєктна підготовка.
- Ризики: посилення вимог до звітності, нестача даних, різна спроможність громад.
- Варто відстежувати: масштабування МЗВ, підзаконні акти для торгівлі квотами та сталість застосування кліматичного скринінгу.
