Україна посилила правила у сфері ветеринарної медицини і заборонила використовувати антибіотики як стимулятори росту тварин. Реформа наближає сектор до європейських стандартів і змінює роботу ферм, ветеринарів та ветаптек із протимікробними препаратами.
Головний принцип — антибіотики мають застосовуватися для лікування, а не як регулярний інструмент підвищення продуктивності. Їх можна призначати хворим тваринам або у виняткових випадках для недопущення поширення інфекції в стаді. Масове профілактичне використання для швидшого набору ваги більше не є прийнятним.
Рецептурний контроль стає ключовим
Протимікробні засоби тепер потребують ветеринарного рецепта від ліцензованого спеціаліста після огляду тварини. Онлайн-продаж рецептурних ветеринарних препаратів заборонений, а ветаптеки мають вести суворіший облік, зберігати копії рецептів і фіксувати, хто, коли та для яких тварин придбав ліки.
Реформа також передбачає більше цифрового контролю. Електронні ветеринарні рецепти мають зробити використання препаратів простежуваним, а виробники м’яса і молока повинні доводити, що продукція не містить заборонених залишків антибіотиків. Без такої простежуваності доступ до ринку та експорту ускладнюється.
Для ферм це означає відхід від старої логіки швидкого фармацевтичного рішення. Акцент переходить на біобезпеку, чистіші умови утримання, збалансовану годівлю, менший стрес, пробіотики та якісніше управління стадом. Оператори, які вигравали на слабкому контролі, можуть втратити перевагу, а виробники, що інвестують у здоров’я тварин, отримають кращий доступ до ринків.
Це також питання довіри споживачів і експорту. У міру наближення харчових правил до ЄС дисципліна у використанні антибіотиків стає частиною конкурентоспроможності. Ферми, які адаптуються раніше, матимуть сильніші позиції на внутрішньому ринку і в роботі з вимогливими покупцями за кордоном.
