...

Fire Point заявляє, що відкрита архітектура дає країнам безпекову незалежність

автор Roman Cheplyk
понеділок, червня 22, 2026
2 ХВ
Fire Point заявляє, що відкрита архітектура дає країнам безпекову незалежність

Українська оборонна компанія пов’язує дрони, ракети та концепт щита Freyja із системами без прихованого контролю виробника

Українська оборонна компанія Fire Point представляє свої ударні безпілотники та ракетні системи як платформи з відкритою архітектурою, що мають зменшити залежність від прихованого контролю виробника. На Eurosatory 2026 у Парижі співзасновник і головний конструктор Денис Штілерман заявив, що компанія будує рішення на відкритому програмному забезпеченні та відкритій архітектурі, щоб клієнти бачили: всередині озброєння немає прихованого вимикача.

Це повідомлення виходить за межі маркетингу однієї компанії. Fire Point наголошує, що країни, купуючи безпеку, мають одночасно купувати операційну незалежність. У сучасних оборонних системах доступ до software, права на інтеграцію та контроль над оновленнями можуть бути не менш важливими, ніж дальність чи бойове навантаження.

Відкриті системи як аргумент безпеки

Штілерман зазначив, що штучний інтелект змінює цінність програмного забезпечення, а виробничі потужності та високотехнологічне виробництво стають важливішими. За його словами, відкритий software також зменшує витрати на тестування, бо рішення, перевірене в одній країні, може швидше застосовуватися в іншій.

Він звернув увагу на ризики систем із зовнішніми залежностями або прихованим контролем. Його логіка полягає в тому, що держава, яка багато інвестує в оборону, не повинна опинитися в ситуації, коли критичні елементи можуть бути вимкнені кимось іншим. У цьому контексті відкрита архітектура стає не лише інженерним вибором, а й політико-технічною гарантією.

Fire Point також пов’язана з ширшими українськими планами у сфері ракет і протиповітряної оборони. Балістична ракета FP-7 проходить сертифікацію, а запуск FP-9 очікується до кінця року. Україна також просуває концепт пан’європейського антибалістичного щита Freyja, де перехоплювач Fire Point FP-7.x розглядається як основна ракета.

За відкритою інформацією, Freyja може включати німецькі радари дальнього виявлення, радари підсвітки та наведення європейських виробників, командний компонент на базі норвезьких рішень і модулі Network Access Nodes для інтеграції додаткових елементів. Обмін даними планується через тактичний канал Link 16, стандартизований за STANAG 5516.

Стратегічна ідея зрозуміла: Україна хоче мати оборонні системи, які інтегруються з наявними мережами ППО, але залишаються адаптивними й суверенними для користувачів. Якщо Fire Point зможе поєднати масштаб виробництва, сертифікацію та відкриту інтеграцію, її платформи можуть стати частиною ширшої європейської дискусії про доступну, незалежну та сумісну безпеку.

Вам буде цікаво