Частина постачальників електроенергії скорочує участь у тендерах, оскільки невизначеність через відключення і витрати балансування ускладнюють прогнозовану економіку угод.
Проблема полягає не в обсязі попиту, а в розподілі ризиків у закупівельних умовах, включно зі штрафними механіками, строками оплати і правилами коригування ціни.
Коли risk sharing незбалансований, частина кваліфікованих учасників виходить з конкурсу, що послаблює конкуренцію та підвищує вразливість закупівель.
Для громад і державних замовників критично важливо оновлювати дизайн тендерів і робити розрахункові правила більш реалістичними.
