Україна запустила автоматичний обмін звітами у розрізі країн міжнародних груп компаній із 99 країнами. Механізм є частиною міжнародної податкової прозорості та контролю за трансфертним ціноутворенням, але він ще не активний з низкою юрисдикцій.
Державна податкова служба повідомляє, що автоматичний обмін CbC наразі не функціонує з Канадою, В’єтнамом, Ізраїлем, Казахстаном, Нігерією, Ботсваною, Кабо-Верде, Габоном, Гренландією, Гаїті, Мавританією та Марокко. Двосторонню домовленість зі США також ще не підписано.
Що показує CbC звітність
Country-by-Country Reporting дає податковим органам структурований погляд на те, як міжнародні групи розподіляють доходи, прибутки, сплачені податки та економічну активність між юрисдикціями. Це допомагає оцінити, чи відповідають прибутки реальній діяльності, чи вони зміщуються через корпоративні структури.
Для України такий обмін є ще одним інструментом контролю за трансфертним ціноутворенням. Він не замінює перевірки чи локальну документацію, але дає податковим органам ширшу міжнародну картину щодо великих груп компаній.
Чому частина країн поза системою
Автоматичний обмін між двома юрисдикціями починається лише після завершення обома сторонами юридичних і технічних процедур. Якщо вимоги не виконані, механізм тимчасово не застосовується на підставі багатосторонньої угоди CbC.
Україна підписала Багатосторонню угоду компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн 3 листопада 2022 року. Офіційно вона набула чинності для України 4 липня 2024 року.
Станом на квітень Україна отримала CbC звіти від 29 країн за 2024 фінансовий рік. Загалом у межах автоматичного обміну надійшли дані від 35 іноземних партнерів щодо понад 700 міжнародних груп. Розширення до 99 активних партнерів показує глибшу інтеграцію України у глобальну податкову інфраструктуру, хоча важливі прогалини зі США та Канадою залишаються.
