Український IT-експорт відчуває дедалі більший тиск через відтік фахівців і часткову релокацію компаній. Аналіз Diia.City Union та Juscutum оцінює, що за кордоном перебувають близько ста двадцяти тисяч українських IT-фахівців, а приблизно половина з них досі працює дистанційно на українські компанії.
Ситуація складніша за просту втрату людей. Багато спеціалістів залишаються пов’язаними з українськими роботодавцями, але що довше триває релокація, то вищий ризик перенесення контрактів, податків і управлінських структур в інші юрисдикції. Для експортної галузі це поступово змінює місце, де фіксується створена вартість.
Експортна виручка і юридична присутність
В аналізі зазначається, що експорт IT-послуг України знизився приблизно з семи цілих трьох десятих мільярда доларів у 2022 році до шести цілих семи десятих мільярда у 2023 році та шести цілих сорока п’яти сотих мільярда у 2024 році. Частина падіння пов’язана з війною, охолодженням ринку та реструктуризацією компаній. Окремий ризик полягає в тому, що до однієї п’ятої експортної активності з часом може проходити через іноземні юридичні особи.
Польща залишається одним із найпопулярніших напрямів релокації для українських стартапів, а Об’єднані Арабські Емірати також конкурують за команди та засновників. Частина компаній уже частково або повністю перенесла операції за кордон, а невелика частка розглядає повне закриття офісів в Україні.
Для України виклик полягає в тому, щоб утримати галузь прив’язаною до країни, не ігноруючи реальність глобальних команд. Стабільні податкові правила, передбачувані гарантії Diia.City, безпека і доступ до клієнтів будуть ключовими, якщо країна хоче зберегти IT-експорт важливим джерелом валютної виручки.
