Український бізнес працює у світі, який нинішній Кодекс законів про працю описує дуже приблизно. Його основа сформувалася ще за радянських часів, коли типовим робочим місцем був завод із фіксованим графіком та довічним працевлаштуванням. Сьогодні ж компанії будують проєктні команди, працюють у кількох часових поясах і комбінують офіс, «дистанційку» та гібридні формати.
Юристи та економісти, опитані виданням, наголошують: розрив між законом і реальною практикою вже впливає на інвестиційні рішення, продуктивність та здатність українських компаній конкурувати за таланти з сусідніми країнами. Водночас оновлення трудового законодавства має враховувати воєнний контекст і питання соціального захисту.
Головні проблеми чинного Кодексу
Експерти виділяють кілька системних недоліків:
- Надмірна зарегульованість робочого часу. Більшість норм привʼязані до класичного «з девʼятої до шостої» і ускладнюють впровадження гнучких графіків та погодинної роботи.
- Слабке відображення дистанційної та платформенної зайнятості. Закон не встигає за моделями, коли команда повністю розподілена або люди поєднують кілька контрактів.
- Складні процедури прийому та звільнення. Формалізм створює ризики як для роботодавця, так і для працівника, штовхаючи малий бізнес у «тінь».
- Застарілий підхід до колдоговорів та соцпакетів. Сучасні HR-практики часто не знаходять чіткого відображення у законі.
У результаті значна частина трудових відносин фактично регулюється внутрішніми політиками компаній, цивільно-правовими договорами або неформальними домовленостями.
Чому це важливо для інвесторів
Для інвесторів трудове законодавство — один із базових блоків юридичної перевірки. Коли норми формально жорсткі, але масово ігноруються, це створює невизначеність: будь-який конфлікт може бути вирішений на основі буквального, а не «ринкового» тлумачення.
Модернізований Кодекс може:
- знизити транзакційні витрати під час масштабування команд або відкриття нових офісів в Україні;
- чітко окреслити правила для гнучких форматів — проєктних контрактів, дистанційної роботи з інших регіонів чи країн;
- зблизити українські практики з європейськими стандартами, що важливо для інтеграції у виробничі й сервісні ланцюжки ЄС.
Як може виглядати сучасний трудовий кодекс
Фахівці пропонують перейти від мікрорегулювання до рамкового підходу, де ключовими є права, обовʼязки та прозорі процедури. Серед пріоритетів:
- «digital by default» — можливість вести кадри в електронному вигляді, використовувати е-підпис і дистанційний онбординг;
- чіткі критерії, що відрізняють трудовий договір від цивільного, аби зменшити сіру зону;
- збалансований захист мобілізованих працівників та ветеранів, які повертаються на ринок праці;
- механізми соціального діалогу, які реально працюють для малого і середнього бізнесу, а не тільки для великих підприємств.
Вікно можливостей під час відбудови
У найближчі роки Україна створюватиме сотні тисяч нових робочих місць у будівництві, промисловості, логістиці та послугах. Якщо робити це на базі застарілих норм, країна ризикує закріпити низьку продуктивність та невисоку якість робочих місць на десятиліття.
Для інвесторів сигналом стане те, чи зможе Україна використати період відбудови для оновлення «соціального контракту» на ринку праці. Сучасний Кодекс законів про працю може стати тихим, але визначальним фактором, куди саме підуть інвестиції після перемоги.
