Центральна виборча комісія напрацювала пропозиції щодо того, як організувати загальнодержавні вибори після припинення або скасування воєнного стану. Ключова логіка проєкту така: першими мають відбутися вибори Президента, а виборчий процес стартує не раніше ніж через шість місяців після скасування воєнного стану, при цьому Верховна Рада має призначити вибори протягом місяця після його завершення.
Для інвестора це важливо як індикатор того, як держава планує поєднати легітимність демократичних процедур із вимогами безпеки, логістики та бюджету. Чітка рамка зменшує невизначеність після настання тригера, але одночасно підкреслює обмеження, які впливатимуть на строки й охоплення територій.
Як пропонується вибудувати таймлайн
Проєкт прив’язує старт виборчого циклу до дати офіційного скасування воєнного стану і додає мінімум шість місяців на підготовку. Цей період потрібен для актуалізації Державного реєстру виборців, планування фінансування, відкриття додаткових дільниць і визначення, де голосування може бути організоване безпечно.
Вибори народних депутатів у запропонованій моделі йдуть після президентських і мають відбутися в останню неділю 90-денного строку з дня офіційного оголошення результатів виборів Президента.
Безпекові та логістичні обмеження
Після скасування воєнного стану передбачається первинна оцінка готовності територій протягом місяця. Серед обов’язкових критеріїв: стан безпекової ситуації, належне функціонування критичної інфраструктури та можливість забезпечити вільне формування і виявлення волі виборців.
Також закладені практичні обмеження: голосування не планується на тимчасово окупованих територіях, а військовослужбовці мають голосувати на звичайних дільницях поза межами військових частин, із вузьким винятком для тимчасових спеціальних дільниць у виняткових випадках.
Голосування за кордоном і обмежені юрисдикції
Проєкт передбачає роботу через дипломатичні установи для оцінки кількості виборців за кордоном і планування додаткових закордонних дільниць. Водночас зазначається, що голосування на території російської федерації та республіки білорусь не організовується, а для виборців там мають бути доступні альтернативні механізми участі через зміну виборчої адреси.
Посилення декларацій кандидатів і підстави для відмови
Окрім документів, визначених Виборчим кодексом, кандидати подаватимуть заяву про наявність або відсутність обставин, пов’язаних з участю у збройній агресії проти України, співпрацею з державою-агресором чи окупаційною адміністрацією, фінансуванням кампанії з боку іноземних джерел та іншими діями, що можуть свідчити про загрозу конституційному ладу й суверенітету.
Також додаються підстави для відмови в реєстрації або скасування реєстрації понад Виборчий кодекс, зокрема щодо причетності до міжнародних злочинів у логіці Римського статуту та судового встановлення фінансової підтримки кампанії з джерел, пов’язаних із державою, визнаною агресором.
Що це означає для інвестора
Дорожня карта допомагає будувати сценарії політичного ризику та планувати ключові етапи переходу, але строки залишаються умовними до завершення воєнного стану й результатів оцінки безпеки по регіонах. Окремо варто врахувати бюджетні й адміністративні витрати на виборчу інфраструктуру, які можуть впливати на фіскальні пріоритети та темп реформ у перехідний період.
- Тригери планування: мінімум шість місяців підготовки після завершення воєнного стану задає орієнтир для сценаріїв.
- Операційний ризик: оцінка готовності територій може створювати нерівномірність охоплення та процедур.
- Сигнал комплаєнсу: суворіші декларації та контроль джерел фінансування підвищують роль прозорості.
- Вплив на бізнес: перехідний період може поєднувати відновлення безпеки, виборчу адміністрацію та бюджетні потреби.
