Приватизація в Україні принесла до державного бюджету понад один мільярд гривень у першому півріччі 2026 року, показавши, що продаж державних активів залишається активним навіть в умовах воєнних обмежень. Прямі надходження до бюджету становили 1,081 мільярда гривень, а податок на додану вартість додав ще 180 мільйонів гривень. Сукупний економічний ефект перевищив 1,261 мільярда гривень.
Головний сигнал полягає не лише у сумі, а й у конкуренції навколо активів. За цей період відбулося 168 успішних аукціонів за участю 514 учасників. У середньому кожен об’єкт мав трьох претендентів, а фінальна ціна більш ніж удвічі перевищувала стартову. Для інвесторів це означає, що ринок залишається вибірковим, але реальний попит є, якщо активи підготовлені зрозуміло й продаються через прозору процедуру.
Що залишається у приватизаційному портфелі
На кінець червня у переліку приватизації було 19 великих об’єктів і 1 247 об’єктів малої приватизації. Структура широка: єдині майнові комплекси, пакети акцій, окреме нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва та соціально-культурні активи. Це створює точки входу для різних типів покупців — від промислових операторів до девелоперів і сервісних компаній.
Серед привабливих напрямів — спиртзаводи, хлібоприймальні та зернові бази, кар’єри, торфопідприємства, протезно-ортопедичні підприємства, виробничі активи, що потребують модернізації, а також brownfield-майданчики. Це не лише пасивна нерухомість. Частина активів може стати промисловими, логістичними або переробними платформами, якщо покупець має капітал, управлінську команду й реалістичний план оновлення.
Для держави друге півріччя 2026 року стане перевіркою здатності зберегти темп приватизації. Для бізнесу можливість доволі практична: державний актив можна купити через конкуренцію, але покупець має бути готовий до юридичного аудиту, очищення проблем, інвестиційних зобов’язань і операційної перебудови після аукціону.
