Товарообіг України з 50 найбільшими торговельними партнерами у січні-червні 2026 року становив близько 66,97 мільярда доларів, свідчать розрахунки Experts Club на основі даних зовнішньої торгівлі. Імпорт із цієї групи країн досяг 47,35 мільярда доларів, тоді як український експорт становив 19,62 мільярда доларів.
Баланс залишається суттєво від’ємним: дефіцит із топ-50 партнерами сягнув 27,73 мільярда доларів. Фактично імпорт забезпечив близько 70,7% товарообігу, а експорт покрив лише 41,4% імпорту. Для інвесторів така структура показує одночасно тиск на торговельний баланс і стабільний попит на промислове обладнання, технології, транспорт, електроніку та товари, пов’язані з відновленням.
Китай, ЄС і концентрація торговельних потоків
Китай залишився найбільшим торговельним партнером України з оборотом 14,68 мільярда доларів. Розрив є значним: імпорт із Китаю становив 13,9 мільярда доларів, тоді як український експорт у цьому напрямі — 778,4 мільйона доларів. Саме китайський напрям сформував майже половину сукупного дефіциту з топ-50 партнерами.
Польща посіла друге місце з товарообігом 7,05 мільярда доларів і водночас стала найбільшим окремим ринком для українського експорту. Туреччина, Німеччина та США доповнили першу п’ятірку. Разом ці п’ять країн забезпечили 51% обороту України з топ-50 партнерами, що підтверджує чутливість торгівлі до логістики, політики та попиту на обмеженій кількості ринків.
Європейський Союз залишається базовим експортним простором для українських компаній. Двадцять країн ЄС у рейтингу сформували близько 32,61 мільярда доларів товарообігу, зокрема понад 60% українського експорту в межах топ-50. Польща, Німеччина, Італія, Нідерланди та Іспанія є не лише покупцями, а й каналами виробничої кооперації, транзиту та постачання технологій.
Ці цифри вказують на стратегічне завдання: Україні потрібно нарощувати не просто фізичні обсяги експорту, а ширшу пропозицію з вищою доданою вартістю. Переробка харчової продукції, машинобудування, кабельна продукція, компоненти, оборонно-промислове виробництво та технологічний експорт можуть поступово зменшити залежність від сировини й зробити торгівлю стійкішою до логістичних і геополітичних ризиків.
