Так, у проєкті закону розглянуто наступні питання:
- зменшення фінансове навантаження на роботодавців, що оформлюють таких працівників;
- захисту національного ринку праці;
- надання можливості іноземцям, які навчаються в університетах України, безоплатно отримати дозвіл на працю;
- чіткого переліку документів, що необхідні для отримання дозволів;
- спрощення системи отримання таких дозволів;
- забезпечення безоплатної видачі дублікату дозволу;
- посилення контролю за додержанням законодавства у цій сфері.
Які ж справи з правами працівників іноземців наразі і які зміни на них чекають, більш детально пояснив СЕО компанії-оператора бізнес процесів в Україні GT Invest Олексій Прохоренко.
Отримання дозволу на застосування праці іноземців
Конституція України передбачає, що іноземці, перебуваючи на законних правах в Україні мають такі ж права і свободи, як і громадяни країни, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Тобто, іноземці, які на постійній основі проживають в Україні, мають право працювати в установах та підприємствах або займатися будь якою іншою трудовою діяльністю на таки же підставах і в такому ж порядку, що встановлені для громадян України.
Стаття 42 Закону України Про зайнятість населення регламентує право роботодавця на застосування праці іноземців на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Це, в свою чергу, повністю відповідає світовій практиці з даних питань. Через певні міграційні ризики та зацікавленість держави у працевлаштуванні, насамперед, своїх громадян законодавством передбачена процедура отримання дозволу на застосування праці іноземних громадян.
Варто зазначити, що вперше процедура працевлаштування іноземців була врегульована на законодавчому рівні лише 4 роки тому. А до того отримання дозволу на працевлаштування іноземців регулювалося різними нормативними актами, які поступово змінювали один одного, що значно ускладнювало дану процедуру.
Наразі проєкт Закону України №5795 від 15.07.2021 року (Стаття 422) доповнює та чітко визначає перелік документів, що потрібні для отримання такого дозволу. Також удосконалюється підстава для видачі чи продовження дії дозволів на використання праці іноземних працівників чи осіб без українського громадянства.
Найбільшою зміною стане встановлення рівних умов оплати праці як для громадян України, так і для іноземців, що є адекватним рішенням у питанні протидії корупції та заохотить роботодавців оформлювати іноземців на роботу частіше. Адже, станом на сьогодні Закон вимагає забезпечити зарплату іноземцю у розмірі 5 або 10 мінімальних заробітних плат, залежно від категорії такої особи.
Позитивною зміною стане і те, що уряд створює правове підґрунття для застосування праці іноземців, що перебувають в Україні для навчання (для роботодавця отримання такого дозволу стане абсолютно безкоштовним);
Також передбачено збільшення оплати за продовження дії дозволів на працевлаштування іноземців. Наразі, за видачу чи продовження дії дозволу оплата не перевищує 6 прожиткових мінімумів. Нова вартість має становити 10 прожиткових мінімумів, але строк дії дозволу теж зменшиться до одного року (зараз для окремих категорій можливе отримання дозволу строком до 3 років).
Комплексні зміни, варто думати, призведуть до збільшення як іноземних працівників у компаніях, так і активніших надходжень до бюджету від видачі дозволів.
Дозволи на застосування праці іноземних працівників та осіб без громадянства, що діють до того, як Закон набере чинності, діють до закінчення встановленого строку, або на який їх дію було продовжено.
Коли дозвіл на працевлаштування отримувати не потрібно?
Існують категорії осіб працевлаштування яких не потребує дозволу. Їх повний перелік регламентує частина 6 статті 42 Закону України Про зайнятість населення. Дозвіл на працевлаштування в Україні не потрібно отримувати для:
- іноземців, що проживають в Україні на постійній основі;
- співробітників-іноземців закордонних представництв в Україні;
- іноземців, що мають статусу біженця;
- іноземних громадян, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту чи яким надано тимчасовий захист в Україні;
- іноземців, які беруть участі у реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги в Україні;
- в інших випадках, що передбачає Закон України.
Заробітна плата для іноземних працівників та її оподаткування
Закон України Про валюту і валютні операції регламентує, що заробітна плата іноземцю може виплачуватися тільки у гривнях. При цьому у трудовому контракті розмір заробітної плати може бути визначений в іноземній валюті.
До 2019 р. законом було передбачено можливість виплати іноземним працівникам заробітної плати в будь якій валюті , але, як показала практика,така виплата була складною через протиріччя у декількох нормативних актах.
Оподаткування заробітної плати іноземців, які працюють в Україні, відбувається на тих самих підставах і в тому самому порядку, що й заробітна плата громадян України. Це означає, що із ставки вираховують 19.5% податку.
Усі працівники-іноземці, мають право на користування соціальними послугами Фонду соціального страхування України, в тому числі і на оплату «лікарняних» коштів. Оскільки, роботодавець сплачує за такого працівника 22% відрахувань у вищезгаданий Фонд.
Розірвання контракту з іноземним працівником та його перебування в Україні
Трудове законодавство України не передбачає особливих умов для звільнення працівника-іноземця. Таким чином, роботодавець має можливість звільнити такого працівника у разі скасування його дозволу на працевлаштування. Тому з іноземцями укладається трудовий контракт, строк якого дорівнює строку дії дозволу. Якщо, зміни таки вступлять найближчим часом у дію, то такий срок становитиме 1 рік з можливістю продовження.
Дозвіл, який надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця є приводом для отримання таким працівником посвідки на тимчасове проживання в Україні. Саме вона є підставою для перебування іноземця на території України протягом усього строку дії дозволу. Такі посвідки оформлюються в органах Державної міграційної служби України. Таку посвідку отримує іноземець особисто, а не його роботодавець. Але, як правило, роботодавці надають необхідну допомогу і зазвичай саме вони організовують процес підготовки необхідних документів.
Новий законопроєкт, зазначає Олексій Прохоренко, можливо і не вносить докорінних змін у систему, але, очевидно є — кроком назустріч як для іноземних інвесторів, що мають своїх спеціалістів, так і для працівників-іноземців, які раніше стикалися із деякими труднощами з офіційним працевлаштуванням.
