Український будівельний сектор рухається до ширшого використання BIM-технологій, але цей перехід має враховувати реальну складність кожного проєкту. Представники галузі попереджають: вимога створювати складні 5D або 6D-моделі для кожного об’єкта, незалежно від масштабу і призначення, може не прискорити, а навпаки загальмувати впровадження цифрових інструментів.
Директорка компанії Металомонтаж і віцепрезидентка Будівельної палати України Марина Величко вважає кориснішим диференційований підхід. BIM не варто сприймати лише як тривимірну модель. Це передусім інструмент координації для інвесторів, девелоперів, замовників у житловому й промисловому будівництві, проєктувальників та генпідрядників.
Цифрова координація має служити проєкту
Ключове питання — пропорційність. Невеликий або типовий об’єкт не завжди потребує такої самої глибини моделювання, як складний промисловий комплекс чи велика програма відбудови. Якщо вимоги надмірні, компанії витрачають ресурси на формальну відповідність замість кращої координації, контролю витрат і якості будівництва.
Водночас BIM може вирішувати реальні проблеми, якщо застосовувати його правильно. Він допомагає учасникам працювати в єдиному інформаційному середовищі, зменшувати проєктні конфлікти, точніше розраховувати потребу в матеріалах і ухвалювати рішення до того, як помилки стануть дорогими на будмайданчику.
Величко також наголошує на важливості прозорого ціноутворення для співпраці із західними партнерами. У проєктах відбудови та інвестицій довіра залежить від того, чи є витрати зрозумілими, обґрунтованими і перевірюваними. Програмні інструменти, які готують кошториси, порівнюють тендерні пропозиції, моніторять ціни ресурсів і пов’язують висновки з нормативною базою, можуть зробити ціноутворення інструментом управління, а не джерелом спорів.
Розробка Кодифікатора будівельної продукції — ще один крок до єдиної цифрової платформи. Він може стандартизувати комунікацію між учасниками ринку та зменшити плутанину в закупівлях, кошторисах і проєктній документації.
Для України BIM — це не просто модна технологія. Це частина ширшого завдання: відбудовувати якісніше, з прозорішими витратами та більшою довірою інвесторів. Практичне завдання полягає в тому, щоб застосовувати цифрові інструменти там, де вони створюють цінність, і не перетворювати інновації на бюрократію.
