Регіональна економіка України стає дедалі нерівномірнішою. Національний банк попереджає про поглиблення розриву між областями і ризик формування економічно депресивних територій, якщо руйнування, відтік населення та безпекові ризики залишатимуться невирішеними надто довго. Найбільш уразливими є прифронтові та прикордонні області, де бізнес стикається з пошкодженими потужностями, дефіцитом енергії, логістичними розривами і нестачею кадрів.
У своєму аналізі регулятор поділяє регіони за рівнем загроз і масштабом руйнувань. До прифронтових віднесено Донецьку, Харківську, Дніпропетровську, Херсонську та Запорізьку області. Сумська і Чернігівська мають статус прикордонних, а Київська, Миколаївська та Одеська розглядаються як умовно прикордонні. На цьому тлі ділова активність помітно зміщується на захід країни.
Чому регіональний розрив небезпечний
Релокація врятувала багато компаній, але вона також змінила карту інвестицій, зайнятості та попиту на комерційну нерухомість. Західні області отримали значну частину переміщеного бізнесу, тоді як східні й південні території часто тримаються на оборонних потребах, аварійних ремонтах і залишковому споживчому попиті. Для довгострокового розвитку цього недостатньо.
Проблема не зводиться лише до фізичних руйнувань. Територія стає економічно слабкою, коли люди виїжджають, локальний попит падає, інвестори уникають ризику, а базові сервіси дорожче підтримувати. Якщо цей цикл закріплюється, відновлення стає набагато повільнішим і дорожчим.
Для України запобігання депресивним кластерам є стратегічним завданням. Політика відбудови не може ставитися до всієї країни як до одного однакового ринку. Прифронтовим і деокупованим територіям потрібні окремі інструменти: страхування ризиків, пільгове фінансування, енергетична стійкість, відновлення логістики та стимули, достатні для повернення приватного бізнесу.
