Україна переходить до практичнішого етапу переговорів про вступ до ЄС в аграрному секторі. Уряд окреслив пріоритети на 2026 рік, ключові показники виконання і секторальні переговорні позиції. Порядок денний показує, що аграрна інтеграція — це не лише обсяги торгівлі, а й інституції, контроль і цифрові системи, які мають працювати за європейськими правилами.
Один із центральних напрямів — переговорний розділ 12, який охоплює безпечність харчових продуктів, ветеринарну та фітосанітарну політику. До нього входять здоров’я рослин, благополуччя тварин, використання ГМО та система державного контролю. Це один із найресурсомісткіших блоків переговорів, бо він вимагає одночасно оновлення законодавства, інституційної реформи і практичних механізмів контролю.
Від норм до інституцій
Україна вже отримала 11 ключових бенчмарків у цьому напрямі, а Національна програма передбачає 130 цілей та імплементацію 177 актів права ЄС. Серед пріоритетів — завершення гармонізації законодавства щодо благополуччя тварин, розвиток офіційного контролю, реформування компетентних органів і впровадження європейських підходів у сфері засобів захисту рослин.
Окремо просувається розділ 11 про сільське господарство та розвиток сільських територій. Він передбачає створення систем управління державною підтримкою, контролю використання коштів ЄС і цифрової інфраструктури аграрної політики. У 2026 році фокус буде на запуску Виплатної агенції, впровадженні інтегрованої системи адміністрування і контролю та розвитку цифрових рішень на базі Державного аграрного реєстру.
Для українського агробізнесу ці зміни визначатимуть конкурентоспроможність. Доступ до ринку ЄС залежатиме не лише від виробничих потужностей, а й від простежуваності, перевірок, прозорих субсидій і надійних цифрових реєстрів. Навантаження велике, але це також шлях до передбачуванішої аграрної політики.
