Україна повідомляє про важливий етап реформи управління публічними інвестиціями: тепер діють уніфіковані правила планування, відбору та фінансування інвестпроєктів на державному, регіональному й місцевому рівнях. Для інвесторів і підрядників це насамперед сигнал про більшу передбачуваність і порівнюваність державного проєктного потоку.
Пакет змін включає затверджену методологію, зміни до Бюджетного кодексу для середньострокового бюджетного планування публічних інвестицій, а також план дій дорожньої карти на 2024–2028 роки. Додатково посилено інституційну рамку через Стратегічну інвестиційну раду та міжвідомчу координацію, що важливо для дисципліни й контролю якості проєктів.
Що змінилося на практиці
У 2025 році схвалено Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій на 2026–2028 роки та сформовано єдиний проєктний портфель публічних інвестицій держави. Портфель, за повідомленням, охоплює 195 проєктів і програм загальною вартістю UAH 12.6 трлн, а в держбюджеті на 2026 рік передбачено UAH 116.9 млрд на фінансування публічних інвестиційних проєктів і програм.
Чому це важливо інвестору
Єдиний портфель і стандартизовані правила знижують фрагментацію та створюють зрозуміліші точки входу для приватного співфінансування: які проєкти є пріоритетними, як їх відбирають і як планують фінансування. Це може зменшувати ризики виконання та підвищувати привабливість добре підготовлених активів.
Ризики та вузькі місця
- Якість відбору: правила допомагають, але критичною лишається спроможність до якісної оцінки та реалістичного прорахунку вигод і витрат.
- Реалістичність фінансування: великий пайплайн не гарантує вчасних коштів, тому варто відстежувати щорічні асигнування, готовність до закупівель і календар виконання.
- Координація: багаторівневе управління може сповільнювати реалізацію без чітко закріплених ролей і відповідальності.
Де з’являються можливості
- Поставки та будівництво: підрядники й виробники виграють, коли закупівлі стають більш прогнозованими та регулярними.
- Підготовка проєктів: зростає попит на ТЕО, інженерне проєктування, дозвільний супровід і тендерну документацію.
- Співфінансування: портфельний підхід спрощує пошук активів для змішаного фінансування, гарантій і структурованого розподілу ризиків.
Висновок: реформа рухає систему до більш портфельного управління публічними інвестиціями. Найкраще позиціоновані будуть ті, хто працює з чіткою документацією, реалістичними строками та розумінням бюджетних етапів фінансування.
