Уряд України спільно зі страховим ринком, Нацбанком та міжнародними партнерами готує до запуску новий механізм страхування майна від воєнних ризиків. Ідеться про перехід від поодиноких індивідуальних полісів до більш стандартизованих продуктів, які можна масштабувати під потреби банків, інвесторів та програм відбудови.
Як має працювати новий механізм
Модель передбачає кілька рівнів захисту. Безпосередні договори укладатимуть українські страхові компанії, тоді як частина «екстремального» воєнного ризику покриватиметься державними гарантіями та міжнародним перестрахуванням. Це дозволяє локальним страховикам не тримати на балансі повний потенційний збиток у разі удару по великому заводові чи логістичному хабу.
Фокус — страхування будівель, виробничих комплексів, складів та іншого критичного майна від пошкодження чи знищення внаслідок бойових дій. Параметри покриття залежать від розташування обʼєкта, його конструкції, захисних рішень та фінансової стійкості компанії. Офіційно наголошується, що механізм розробляється як довгостроковий інструмент, а не разова пілотна програма.
Чому це важливо для банків та інвесторів
Відсутність робочого ринку страхування воєнних ризиків була одним із ключових обмежень для кредитування під заставу майна й довгострокового проектного фінансування. Багато іноземних інвесторів та кредиторів були готові заходити в українські проєкти, але не могли коректно оцінити ризик ракетного удару чи обстрілу.
Якщо новий механізм запрацює, банки зможуть спиратися на стандартизовані страхові поліси при структуризації угод для індустріальних парків, логістичних центрів, енергетичних обʼєктів або великих комерційних площ. Для стратегічних інвесторів це зменшує ризик того, що один інцидент повністю знищить вартість активу, і полегшує ухвалення рішень про розміщення капіталу в Україні.
До чого варто готуватися бізнесу
Новий інструмент не замінює класичне страхування майна чи бізнес-перерв, а працює як окрема надбудова. Компаніям, які планують страхувати воєнні ризики, варто очікувати розширених опитувальників щодо локації активів, якості забудови, резервування критичних систем і режимів безпеки.
Для інвесторів ключовим буде перелік галузей, які потраплять у першу хвилю — енергетика та критична інфраструктура, експортно орієнтоване виробництво, логістика та склади чи великий комерційний сектор. Саме це визначить, які проєкти найшвидше перейдуть зі стадії концепції в банкований формат після повноцінного запуску механізму страхування воєнних ризиків.
