В Україні запроваджено експериментальну модель надання адміністративних послуг у будівництві, за якою замовник може обирати, через який орган проходити визначені процедури: через ДІАМ або місцевий орган архбудконтролю. Механізм стосується окремих категорій обєктів і покликаний компенсувати нерівномірну інституційну спроможність на місцях у воєнний період.
Практично це означає паралельний доступ до девяти видів дозвільних та реєстраційних дій. Передумова очевидна: частина місцевих структур працює з кадровими та організаційними обмеженнями, що впливає на строки реалізації проєктів. Центральний канал додається як альтернатива, не скасовуючи формально повноважень місцевого рівня.
Що це означає для девелопера і замовника
- Зявляється гнучкість у виборі адміністративного маршруту.
- У разі входу через ДІАМ важливо враховувати правила безперервності процедури.
- Операції мають проходити через цифровий контур ЄДЕССБ.
- Довгі інвестпроєкти повинні враховувати ризики завершення експериментального режиму.
Тимчасовість механізму є ключовою умовою для юридичного планування. Модель привязана до воєнного стану і часових обмежень, а питання переходу після завершення експерименту може стати чутливим для обєктів із тривалим циклом реалізації. Тому юридичним і комплаєнс командам важливо заздалегідь моделювати сценарії передачі справ.
Для інвестора ця зміна є не стільки дерегуляцією, скільки інструментом збереження керованості процедур у стресовому інституційному середовищі. Найпрактичніша стратегія зараз поєднувати переваги вибору маршруту з жорсткою дисципліною документації і ризик плануванням на весь будівельний цикл.
