Попри повномасштабну війну, іноземні інвестори не списали Київ і Київщину з рахунків. Капітал не зникає, а змінює напрямок — у проєкти, які можуть працювати в умовах війни та отримати додатковий імпульс на етапі відбудови. Нові промислові майданчики, логістичні хаби, бізнес парки й житло навколо столиці поступово змінюють економічну географію Києва та його супутників.
Від центру міста до багатовузлової моделі
До 2022 року фокус міжнародних інвесторів здебільшого був на центральному Києві: офіси класу A, ритейл, преміальна житлова нерухомість. Повномасштабне вторгнення, ризики безпеки та пошкодження інфраструктури змінили цю модель. Сьогодні інтерес капіталу розподіляється між відносно стійкими районами столиці та «поясом» динамічних громад у ширшій агломерації.
Промислові та складські обʼєкти біля ключових трас навколо Києва, бізнес парки в містах супутниках приймають бізнес, що релокується із більш ризикових регіонів. Так формується багатовузлова структура, де економічна активність розподіляється між кількома центрами, а не концентрується лише в історичному діловому ядрі.
Які проєкти зараз «збирають» інвестиції
Найбільш помітна активність іноземних і локальних гравців — у трьох напрямах. Перший — складські та легкі промислові комплекси, що забезпечують e commerce, FMCG і виробничі ланцюги. Другий — сучасні офіси, придатні для IT, сервісних центрів і бек офісів, які залишаються в Україні, але потребують більшої стійкості. Третій — житлові проєкти в громадах, де можуть жити працівники нових кластерів у форматі «комʼют до столиці».
- логістичні парки вздовж основних автокоридорів навколо Києва;
- індустріальні парки з підготовленою землею, комунікаціями та прозорим режимом;
- бізнес кампуси, що поєднують офіси, сервісну інфраструктуру та легке виробництво;
- середньоцінове житло для працівників цих нових кластерів.
Що це означає для інвесторів та громад
Для інвесторів приклад Київщини показує, як в одному регіоні концентруються і ризики, і можливості. Активи в більш безпечних мікролокаціях із нормальною інфраструктурою та чистим земельним статусом здатні залучати довгий капітал уже зараз. Водночас слабке врядування або непрозора власність здатні зруйнувати навіть на перший погляд привабливий кейс.
Для громад іноземні проєкти — це можливість розширити податкову базу, оновити дороги та мережі, створити робочі місця. Але це також конкуренція між громадами за інвестора. Ті, хто швидше вирішує питання зонування, дозволів, приєднання до мереж та управління індустріальними парками, мають більше шансів забронювати свій шматок інвестиційного потоку в міру відбудови та зближення з ЄС.
