Сербія має потенціал стати логістичним і промисловим хабом для українських компаній, які просувають товари до Західних Балкан, Центральної Європи та Адріатики. Про це заявив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж.
Практична логіка проста: використовувати дунайський маршрут із портів Ізмаїл і Рені до сербських портів та інтермодальних терміналів, а далі підключати вантажі до Коридору X і ширших європейських напрямків.
Не лише транзит
Для українських експортерів Сербія може бути корисною не тільки як транзитна точка. Чадеж вважає, що вільні зони та інтермодальна логістика дають можливість додавати вартість до української сировини і напівфабрикатів перед виходом на регіональні та європейські ринки.
Після 2022 року логістика стала не просто питанням найкоротшого маршруту. Важливі стійкість, передбачуваність митних процедур, доступність терміналів і здатність ланцюгів постачання працювати під тиском.
Що це означає для бізнесу
Сербія позиціонує себе як геоекономічний центр на перетині східноєвропейських ресурсів і європейських транспортних коридорів. Для українських компаній це може бути виробнича, технологічна або дистрибуційна база для Балкан, ЄС, Азії та Африки.
Реальна перспектива залежатиме від конкретних проєктів: потужностей терміналів, процедур, місцевих партнерів, майданчиків для переробки і ціни перевезень. Але напрямок зрозумілий: український бізнес шукає логістику, яка додає варіанти, а не лише кілометри.
