На форумі у Бухаресті, присвяченому відбудові України, експерти та представники діаспори говорили про те, що політика щодо людей не може зводитися до одного гасла про повернення. Мільйони українців нині живуть за кордоном як вимушені переселенці або давно сформована діаспора. Щоб відновлення було успішним, потрібна двоколійна стратегія: підтримувати добровільне повернення там, де це реально, і водночас будувати системну співпрацю з тими, хто залишиться за кордоном на довший період.
Учасники наголосили, що головний дефіцит наступного десятиліття відбудови — це люди. Без інженерів, лікарів, вчителів і кваліфікованих робітників навіть великі інвестиційні плани не запрацюють. Тому міграційна політика, ринок праці й робота з діаспорою мають розглядатися як частина економічної стратегії, а не лише гуманітарний блок.
Хто і за яких умов повернеться
Рішення про повернення залежать від безпеки, доступу до освіти, житла та перспектив на місці. Сімʼї з дітьми, інтегрованими у школи ЄС, частіше обирають поступове або часткове повернення. Молоді фахівці мобільніші, але також зважають на якість робочих місць і сервісів.
Держава, за словами учасників, має прибирати практичні барʼєри для тих, хто вже хоче повернутися: визнавати здобуту за кордоном освіту, спрощувати процедури повернення заощаджень та малого капіталу, надавати прозору інформацію про можливості в регіонах України.
Як працювати з тими, хто залишиться за кордоном
Другий трек стратегії — ставитися до українців за кордоном як до довгострокових партнерів, а не «втрачених» громадян. Йдеться про:
- професійні мережі, що зʼєднують українських фахівців за кордоном з бізнесом, університетами та громадами в Україні;
- діаспорні інвестиційні інструменти, через які можна співфінансувати конкретні проєкти у рідних містах і селах;
- програми тимчасового або проєктного повернення, коли експерти частину року працюють в Україні;
- підтримку українських шкіл, культурних центрів та бізнес-обʼєднань за кордоном.
Частина країн перебування теж зацікавлена в такій співпраці, адже українці закривають дефіцит робочої сили і роблять внесок в їхні економіки.
Чесна комунікація та реалістичні очікування
Експерти застерегли від політичних обіцянок, що «всі скоро повернуться». Завищені очікування породжують розчарування. Натомість держава має чесно говорити: хтось залишиться жити у країнах ЄС, і це не обовʼязково втрата, якщо люди зберігають звʼязок з Україною та бачать для себе роль у її розвитку.
Реалістична двоколійна стратегія допоможе зменшити відтік талантів, стабілізувати ринок праці та створити нові канали інвестицій і передачі знань. Для інвесторів це означає більш зрозумілу картину майбутнього попиту на робочу силу й послуги в українських регіонах.
