За п’ять років після відкриття ринку сільськогосподарських земель угоди охопили понад 1,15 мільйона гектарів із загальною задекларованою вартістю більш як 51 мільярд гривень. Масової концентрації землі не сталося, а ринок продовжив роботу навіть під час повномасштабної війни.
Реформа стартувала у липні 2021 року. Після воєнного падіння до близько двох тисяч гектарів у другому кварталі 2022 року активність відновилася до п’ятдесяти-п’ятдесяти п’яти тисяч гектарів на квартал наприкінці 2023-го. Вхід юридичних осіб у 2024 році не спричинив спекулятивного ажіотажу.
Ціни та новий сегмент інвесторів
У травні 2026 року середня ціна становила близько 88,5 тисячі гривень за гектар, а середньозважена – 65,8 тисячі. За оцінкою KSE, за п’ять років середньозважена ціна номінально зросла на 119 відсотків, а з урахуванням інфляції – приблизно на двадцять п’ять.
Близько тридцяти відсотків покупців уже представляють непрофільний капітал. Частина інвесторів, які раніше орієнтувалися на квартири, переходить до оренди землі як продуктивного активу з прозорішими угодами.
Через аукціони Prozorro.Продажі передано в оренду понад 237 тисяч гектарів. Укладені угоди можуть приносити громадам до 2,7 мільярда гривень щороку, хоча зриви торгів і витрати на підготовку лотів стримують активність.
Невирішеною проблемою залишається застава. Земельні паї складно використовувати для банківського кредитування, що обмежує фінансування малого й середнього агробізнесу. Наступний етап реформи залежить від розвитку іпотечних інструментів, дисципліни аукціонів і прозорої оцінки.
