Держава продовжує наводити лад у користуванні землями, що перебувають у її власності. З 1 січня 2026 року для орендарів державних сільськогосподарських ділянок запроваджується уніфікована форма податкової декларації з орендної плати. Вона стосуватиметься фермерів, держпідприємств і приватних компаній, які працюють на таких землях.
Нова декларація: прозорість та єдині правила
Оновлена форма є частиною стратегії підвищення ефективності державного земельного банку. В декларації чітко фіксуються характеристики ділянки, нормативна грошова оцінка та розмір орендної плати, що підлягає сплаті.
- менше простору для «схем» із заниженими ставками;
- посилений податковий контроль за конкретними ділянками та орендарями;
- узгодження звітності з новими вимогами земельного та податкового законодавства.
Мінімальна оренда — не менше 12% від НГО
Ключова фінансова новація — мінімальна ставка оренди для державних сільгоспземель на рівні не нижче 12% від нормативної грошової оцінки. Це має скоротити розрив між реальною економічною цінністю користування землею та надходженнями до бюджету.
Для агрокомпаній це означає більш прогнозовані, але часто вищі витрати на оренду державних ділянок. Для держави та громад — захист публічних активів від передачі «за безцінь» і стабільніші бюджетні надходження.
Сигнал для інвесторів та громад
Хоча зміни напряму не стосуються приватних земель, вони демонструють загальний вектор політики: прозоріші та більш ринкові правила користування ресурсами. Інвесторам, які співпрацюють з держпідприємствами або планують проєкти на державних землях, варто враховувати нові ставки та форму звітності у своїх фінансових моделях.
Для громад це додатковий ресурс для фінансування інфраструктури та проєктів розвитку села. З часом державні орендні ставки можуть стати орієнтиром і для ринку приватних угідь довкола.
