За десять місяців 2025 року зростання портфеля кредитів для бізнесу вже перевищило приріст за весь 2024 рік приблизно на 130%. Це свідчить про те, що банківська система поступово повертається до активного фінансування реального сектору, а компанії знову беруть ресурс не лише для підтримки оборотки, а й для інвестиційних проєктів.
Звідки формується попит на кредити
Найбільше нових позик припадає на галузі, пов’язані з відбудовою та експортом: виробництво будматеріалів, логістику, переробку агропродукції, енергетичні та інфраструктурні проєкти. Частина компаній використовує банківське фінансування як співфінансування до програм МФО та державних гарантій, що частково компенсує високі ставки та ризики воєнного часу.
Банки фокусуються на позичальниках із прозорою звітністю та стабільною валютною виручкою, адже це природний хедж проти макро- та безпекових шоків. Водночас посилюється конкуренція за якісний корпоративний сегмент, що змушує фінустанови переглядати ціноутворення, вимоги до застави та продуктові лінійки для середнього бізнесу.
Як банки керують ризиками
Фінансова система залишається консервативною, але накопичені ліквідність і капітал потребують розміщення. Інструменти портфельних гарантій, участь міжнародних фінансових інституцій та більш чіткі правила роботи з проблемною заборгованістю полегшують ухвалення кредитних рішень.
- перехід від «антикризового» рефінансування 2022–2023 років до інвестиційних кредитів;
- зростання ролі державних програм і МФО у зниженні ризиків для банків;
- збільшення частки гривневого кредитування, що зменшує валютні ризики для МСП;
- пріоритезація позичальників, інтегрованих у ланцюги доданої вартості ЄС.
Сигнали для інвесторів
Прискорення кредитування бізнесу — це ранній індикатор пожвавлення економіки та довіри до траєкторії післявоєнного відновлення. Воно означає, що банки бачать достатню прогнозованість грошових потоків, аби видавати багаторічні кредити.
Для акціонерів банків зростання корпоративного портфеля може стати драйвером процентних доходів за умови контрольованої якості активів. Для фондів приватного боргу та blended finance це також сигнал, що з’являється ширший «пайплайн» спільних угод із українськими банками у сферах відбудови, інфраструктури та експорту.
