Українська статистика зарплат і далі показує суттєвий гендерний розрив. За даними Державної служби статистики, середньомісячна номінальна заробітна плата у першому кварталі 2026 року становила двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят п’ять гривень. Чоловіки в середньому отримували тридцять три тисячі сімсот дев’яносто вісім гривень, жінки — двадцять чотири тисячі сімсот дев’яносто одну гривню.
Отже, середня зарплата жінок становила приблизно сімдесят три відсотки від зарплати чоловіків. Розрив розподілений нерівномірно. Найбільшу різницю на користь чоловіків зафіксували у сфері мистецтва, спорту, розваг і відпочинку, а також у фінансовій та страховій діяльності, інформації й телекомунікаціях, оптовій і роздрібній торгівлі.
Чому важлива структура галузей
Ці дані показують, що проблема не зводиться лише до окремих роботодавців. Вона пов’язана зі структурою ринку праці, доступом до високооплачуваних посад, представництвом у менеджменті та тим, як розподіляються премії чи змінна частина доходу. У секторах, де багато залежить від посадового рівня, зв’язків або бонусів, розрив може швидко зростати.
Для бізнесу це і репутаційне, і операційне питання. Компаніям, які конкурують за кваліфікованих працівників, дедалі важливіші прозорі системи оплати, зрозумілі правила просування і регулярний внутрішній аудит. Без цього нерівність може посилювати плинність кадрів і ускладнювати найм.
Для відновлення України справедливіша оплата є також економічним фактором. Ринок праці, який ефективніше використовує навички жінок, підтримує продуктивність, доходи домогосподарств і податкові надходження.
