Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 15,5% 11 грудня 2025 року, а дискусія в Комітеті з монетарної політики показує: простір для нового циклу пом’якшення радше відкриється у 2026 році. Головна умова це відчутне зниження проінфляційних ризиків, насамперед пов’язаних із параметрами зовнішнього фінансування на 2026–2027 роки.
Для інвестора це не лише про ставку. Це про макроякір: передбачуваність зовнішньої підтримки, інфляційні очікування та баланс між стимулюванням економіки і захистом цінової та валютної стабільності в умовах війни.
Що прозвучало щодо траєкторії політики
Більшість учасників дискусії вважали, що утримання ставки 15,5% потрібне для повернення інфляції до цілі 5% з огляду на високі ризики, пов’язані з війною, а також імовірну недостатність міжнародного фінансування. За повідомленням, десятеро підтримали збереження ставки, один учасник пропонував зниження до 15%.
Альтернативна позиція полягала в тому, що інфляція сповільнюється стійко і з певним випередженням прогнозу, тож обережне пом’якшення можливе, а на ризики зовнішньої допомоги слід реагувати лише у разі їх реалізації.
Базовий сценарій на 2026 рік і діапазон ризиків
Частина членів КМП очікує пом’якшення у 2026 році за умови зниження проінфляційних ризиків і більшої визначеності щодо зовнішнього фінансування. У прогнозах восьмеро бачать облікову ставку 12,5% наприкінці 2026 року. Водночас інші учасники вважають, що воєнні ризики й надалі суттєво обмежуватимуть простір для зниження, і припускають діапазон близько 13–14% наприкінці 2026 року.
- Тригери зниження: менші проінфляційні ризики та прогнозована зовнішня підтримка
- Напрям базового сценарію: пом’якшення у 2026 році, а не в короткому горизонті
- Сценарій ризиків: жорсткіша політика, якщо ризики посиляться
Наслідки для інвесторів і бізнесу
Якщо висока ставка зберігається довше, гривневе фінансування і оборотний капітал залишаються дорогими, що тисне на капіталомісткі напрями та проєкти з коротким горизонтом окупності. Чіткіша перспектива пом’якшення у 2026 році може підтримати кредитування та інвестиційні рішення, але лише за умови контрольованої інфляції та стабільності валютного ринку.
Інвесторам варто відстежувати графік і обсяги зовнішнього фінансування на 2026–2027 роки, динаміку інфляції відносно цілі 5% і комунікацію НБУ щодо балансу ризиків.
