Українська науково-виробнича компанія Altair Technologies розробила ТОР – безпілотний авіаційний комплекс літакового типу з двигуном внутрішнього згоряння. Він належить до того самого модульного сімейства, що й електричний ТОР А, але розрахований на триваліші та дальніші місії.
Платформа може виконувати повітряну розвідку, транспортувати обладнання, ретранслювати зв’язок, скидати боєприпаси та підтримувати ударні завдання. Виробник також передбачає використання літака як повітряної мішені для випробування засобів ППО та систем протидії безпілотникам.
Чим ТОР відрізняється від електричного ТОР А
Обидві версії мають однакові основні розміри: довжина 2230 міліметрів і розмах крила 2960 міліметрів. Планер виготовляють із композитних матеріалів методом матричного виробництва. Головна відмінність полягає у силовій установці: ТОР А використовує електродвигун і літій-іонну батарею, тоді як ТОР оснащений двигуном внутрішнього згоряння.
Паливний двигун збільшує тривалість і дальність, але робить літак важчим. Маса порожнього ТОР становить тринадцять кілограмів проти семи у ТОР А. Корисне навантаження сягає восьми кілограмів, а максимальна злітна маса – двадцяти восьми.
Дальність, швидкість і тривалість польоту
Заявлена максимальна тривалість становить 240 хвилин, тобто чотири години, а дальність польоту досягає чотирьохсот кілометрів. Діапазон швидкості – від 110 до 150 кілометрів на годину, крейсерська швидкість відносно повітря – від 120 до 135 кілометрів на годину. Максимальна висота становить дві тисячі метрів.
Фактичні показники залежать від навантаження, запасу пального, погоди, висоти й профілю місії. Поєднання чотиригодинного польоту та восьмикілограмового навантаження дозволяє перевозити не лише камеру, а й зв’язкове обладнання, спеціальні сенсори або менші дрони.
Денна та тепловізійна розвідка
ТОР може оснащуватися денною камерою або комбінованим денним і тепловізійним модулем. Денна оптика забезпечує спостереження, коригування та документування за доброї видимості. Тепловізор розширює роботу на ніч, сутінки, задимлення та інші умови обмеженої видимості.
Конкретний сенсор і канал передачі даних обирають відповідно до вимог замовника. На борт також можна встановити ретранслятор FPV, перетворивши великий літак на вузол зв’язку над районом виконання завдання.
Носій і ретранслятор для FPV-дронів
Компактні FPV-дрони розміщуються на зовнішніх точках підвіски. ТОР доставляє їх ближче до району застосування, після чого вони відокремлюються та продовжують політ самостійно. Це зберігає заряд малого дрона для фінальної фази замість витрачання на весь маршрут наближення.
Повітряний ретранслятор може підтримувати канал керування та відеозв’язок. Сімейство ТОР публічно демонстрували з кількома FPV, зокрема системами для перехоплення повітряних цілей. Кількість і тип підвісів можна змінювати, але додаткова маса й аеродинамічний опір зменшуватимуть дальність і тривалість.
Запуск, посадка та польове обслуговування
ТОР запускається з наземної пускової установки, тому не потребує довгої підготовленої смуги. Посадка виконується по-літаковому з коротким пробігом і вимагає придатної відносно рівної ділянки.
Розгортання з транспортного положення займає п’ятнадцять-двадцять хвилин. Підготовка до повторного запуску потребує ще п’ятнадцяти-двадцяти хвилин, а згортання комплексу – близько п’яти. Розрахунок складається з двох або трьох людей залежно від конфігурації та розподілу керування польотом, навантаженням і зв’язком.
Що входить до базового комплексу
Базовий комплекс ТОР містить три літаки з двигунами внутрішнього згоряння, наземну станцію з антеною, пультом і ноутбуком, пускову установку, транспортний бокс і комплект запасних частин та інструментів. Три літаки дозволяють виконувати послідовні вильоти, обслуговувати один борт без зупинки всього комплексу та мати резерв у разі пошкодження або несправності.
Платформа замість однієї фіксованої ролі
ТОР не варто розглядати лише як розвідник або носій FPV. Його головна особливість – можливість змінювати корисне навантаження й призначення без розробки іншого літака. Одна конфігурація веде тривале спостереження, друга працює ретранслятором, третя перевозить дрони, обладнання або боєприпаси.
Чотири години польоту, дальність до чотирьохсот кілометрів і корисне навантаження до восьми кілограмів роблять ТОР дальнобійнішою версією представленого сімейства Altair Technologies. Практична цінність платформи полягає у поєднанні розвідки, зв’язку, транспортування та запуску відокремлюваних безпілотних систем в одному багаторазовому комплексі.
